Монтаж сайдинга своїми руками

Правильно виконаний монтаж сайдингу – це гарантія збереження зовнішнього вигляду будівлі на довгі роки. При цьому необхідно використовувати якісний матеріал, який при дотриманні технологічних правил його установки, забезпечить надійний захист і красиву «зовнішність» будови, як у літні спекотні місяці, так і у вітряну холодну пору року.

 
 



 
 

Монтувати сайдинг можна своїми руками – головне при цьому врахувати всі необхідні правила роботи з подібним матеріалом, запастися інструментом і деякими навичками роботи з ним.

 

Правильний монтаж сайдинга

Правильний послідовний монтаж передбачає такі етапи:

1. Підготовка поверхні
2. Установка решетування, теплоізоляції, контррейки
3. Встановлення стартових, фінішних, кутових елементів, монтаж лиштв для дверних прорізів і вікон
4. Безпосередній монтаж ламелей сайдинга

Важливо! При установці панелей сайдинга обов’язково необхідно залишати зазори в 5-6 мм для компенсації температурного розширення (стиснення) конструкційних елементів і правильно закріплювати їх.

Сайдинг бажано монтувати на обрешітку навіть у випадку відсутності утеплювального «пирога». Такий спосіб закріплення полотен сайдинга дозволить створити під ним вентильований простір, що сприятливо впливатиме на вологість стін і, все-таки, створить природний теплоізолюючий повітряний прошарок.

 

Необхідний арсенал інструменту і матеріалів

Правильний, свідомий розрахунок необхідної кількості сайдинга та інших монтажних конструкційних елементів дозволить виконати монтаж швидко, без відволікання і зупинки робіт на доборку відсутніх елементів.

Зверніть увагу! При купівлі сайдинга і інших конструкційних елементів необхідно враховувати, що не менш 10% матеріалу буде використано на підгін.

Крім самих полотен сайдинга для отримання закінченої цілісної конструкції знадобляться:

• перфоровані софіти
• стартовий і фінішний профілі
• J-профіль
• кут зовнішній
• внутрішній кут
• J-фаска
• Н-профіль
• білявіконний профіль
• відлив
• укіс
• налічнік та ін

Голими руками сайдинг не закріпиш. Необхідний для роботи інструмент:

• ручний інструмент (кутник, рівень, крейда, рулетка, молоток, лобзик і ін)
• радіальна електропила (ручна або станкова з тонкою пилкою з дрібними зубцями). Зверніть увагу! Для різання сайдинга дискова пила встановлюється так, щоб зуби були спрямовані назад!
• будівельний ніж для різання пластику
• ножиці по металу (зручно підрізати вініл)
• пуансон для пробивання «вушок» з краю сайдинга для закріплення його на фінішних профілях
• перфоратор для подовження кріпильних отворів на сайдинг
• пристосування для демонтажу панелей сайдингу

Способи закріплення елементів

Для закріплення полотен сайдинга і додаткових конструкційних елементів можна використовувати:

• цвяхи оцинковані (довжина >20-30 мм при діаметрі капелюшка не менше 8 мм)
• шурупи-саморізи (довжина 16-18 мм з діаметром прес-шайби більше 7-8 мм)
• меблеві скоби (висота не менше 20 мм)

Правила фіксації елементів

1. Правильний монтаж елементів передбачає обов’язкове дотримання температурних зазорів, які дозволять всім елементам конструкції вільно рухатися при температурному розширенні.
2. Панелі сайдинга і добірні елементи кріпляться тільки в місцях перфорації. При розбіжності отвору і обрешітки його можна розширити за допомогою ручного перфоратора.
3. Саморізи повинні розташовуватися перпендикулярно до поверхні сайдинга по центру перфораційних отворів. При закріпленні вертикальних елементів верхній саморіз закріплюється у верхній точці перфорації, створюючи точку опори для деталі, а решта по центру перфорації.
4. Обробляти і монтувати сайдинг можна при температурі, що перевищує позначку -10 С.

 

температурний зазор		особливості кріплення

Підготовчі предмонтажные роботи

Сайдингом можна облицьовувати будь-які типи стін, зроблені з будь-якого матеріалу: цегли, піноблоків, газоблоків, дерева. Необхідна умова – правильна підготовка поверхні стін. При монтажі на нерівні стіни сайдинг успішно «повторить» весь рельєф. Окремий «зручний» варіант – стіни з OSB плити – це вже готова поверхня для виконання облицювання, але не всі такі стіни…

На цегляні, кам’яні, панельні стіни перед облицюванням сайдингом робиться обрешітка. Вона створює повітряний зазор, придатний для організації шару утеплення та вентилювання стін.

Послідовність підготовчих робіт така:

1. При підготовці стін експлуатованого будинку з них видаляються всі зайві виступаючі елементи: ліхтарі, консолі, віконниці, водостоки та ін Також при необхідності видаляються старі матеріали попередньої обробки.
2. Згідно з рівнем вся стінова поверхня будівлі покривається латами. Нерівності стін компенсуються використанням підкладкових матеріалів під планки. Зверніть увагу! Для горизонтального монтажу сайдинга рейки обрешітки розташовуються вертикально. Встановлення вертикальних панелей сайдинга вимагає горизонтального напряму планок обрешітки.
3. Для таких цілей застосовуються дерев’яні рейки (4х6 см), оцинкований металевий профіль, планки із ПВХ. Бажано! Вибирати прямі рейки! Матеріал просочити антисептичним розчином. Обов’язково! Дерев’яний матеріал повинен мати відносну вологість менше 15-18%.
4. При монтажі дотримується відстань між сусідніми рейками в 0,3-0,4 м. Суцільна окантовка виконується навколо віконних і дверних прорізів. Рейки встановлюються на кутах, вгорі і внизу стін. Увага! Не з’єднуйте між собою елементи вертикальної обрешітки – це порушить циркуляцію повітря під сайдингом.

Етапи монтажу

Закріплення стартової планки

Стартова планка призначена для фіксації першого полотна сайдинга. Перед її закріпленням по всьому периметру будівлі проводиться крейдою лінія. Спосіб її виконання залежить від вашого технічного оснащення. Далі на зовнішніх і внутрішніх кутах на лінії відзначаємо відрізки, рівні ширині профілів зовнішніх і внутрішніх кутових профілів. На цих ділянках стартова планка не монтується.

Стартовий профіль встановлюється верхнім краєм на зазначену лінію. При монтажі окремих фрагментів стартової планки між ними необхідно залишати зазор (6 мм) для компенсації теплового розширення матеріалу.

Увага! Розраховуючи розташування стартової лінії необхідно співвіднести висоту всієї стіни з шириною панелі сайдинга. Монтувати вузьку смужку (2-5 см) сайдинга вгорі не зовсім зручно. Тому при виборі стартової лінії можна взяти до уваги цей момент.

 

Монтаж внутрішніх, зовнішніх кутів і віконних планок

Для стикування полотен двох стін в місцях їх з’єднання монтується профіль внутрішнього або зовнішнього кута.

Його нижня точка повинна розташовуватися нижче на 6 мм, ніж лінія краю початкової планки. Вгорі профіль закінчується з урахуванням подальшого монтажу софітів на карнизі.

Спочатку профіль фіксується цвяхами або саморізами з двох сторін у верхній точці верхніх перфорацій, тобто планка профілю як би висить на них. Після перевірки «вертикальності» профіль фіксується по всій довжині.

Нагадуємо! Цвяхи, скоби або саморізи повинні розташовуватися строго по центру перфораційних отворів і не занадто щільно прилягати до профілю – він повинен мати можливість переміщення в лінійному напрямку при зміні температури матеріалу.

Для «зрощування» фрагментів кутового профілю при недостатній його довжині необхідно відрізати ділянку матеріалу в 2,5 см від перфорованого краю, залишаючи недоторканим лицьову сторону. При монтажі кожна наступна верхня деталь накладається внапуск на нижню на 2 см. Ділянка в 0,5 мм необхідна для «безболісного» перенесення стіною температурного розширення.

 

В цей же час необхідно подбати про окантовку з допомогою J – профілю або білявіконної планки всіх отворів у стіні.

 

 

 

 

Монтаж панелей сайдингу

Перша панель сайдинга входить в зачеплення з виступом на стартовому профілі. Верхній її край прибивають до решетування з урахуванням усіх вищезазначених вимог. Панелі починають монтувати на тильній стороні будівлі, поступово рухаючись до фасаду.

Зручно прибивати панель, починаючи з середини і зміщуючись до країв.

При виборі довжини сайдинга необхідно врахувати температурний зазор в кутових елементах в 6-10 мм.

При недостатній довжині панелей використовуйте Н-профіль для їх з’єднання. Також допускається з’єднання панелей внапуск. Таким способом встановлюються всі панелі сайдинга. Перед установкою останньої (верхньої) панелі необхідно, щоб фінішний профіль вже був на місці урівень до рівня карниза.

 

 
 



 
 

Монтаж софітів

Правильне декорування фронтонних і карнизних звисів передбачає використання:

• софітів
• фінішних планок
• J-рейки
• J-фаски

На поверхні стіни закріплюється J-рейка, торцевий край фронтону або карниза закриває J-фаска. У пазах цих профілів кріпиться софіт, вирізаний в розмір, якій відовідає ширині підшиви.

Не забувайте про необхідність дотримання температурних зазорів – довжина софіта повинна бути на 6 мм менше відстані між планками. А закріплювати кожну планку необхідно строго по центру кріпильного отвору.

 

 

 

Безпосередньо під покрівлею встановлюється фінішна планка, яка фіксує профіль J-фаска.

 

 

 

 

Можливий простіший спосіб монтажу софітів з використанням тільки двох, протилежно розташованих J-профілів.

 

 

 

В кутових місцях повороту софіти відрізаються під кутом в 45 градусів, а їх підтримка здійснюється спареною J-рейкою.

 

 

 

Як бачите, в теорії монтаж сайдинга простий, а на практиці обов’язково виникнуть практичні труднощі, які слід подолати виробленням правильних навичок монтажу панелей і всіх додаткових елементів.

Автор:Олексій Макарський

  

Ще цікаві статті